конфіскувати

конфіскувати: -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.

Здійснювати конфіскацію чогось.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

конфіскувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
конфіскований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до конфіскувати. || конфіско/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
конфіскування — я, с. Дія за знач. конфіскувати; конфіскація … Український тлумачний словник
конфіскуватися — у/ється, недок. Пас. до конфіскувати … Український тлумачний словник
сконфіскувати — у/ю, у/єш, док., перех. Здійснити конфіскацію чого небудь … Український тлумачний словник
вилучати — а/ю, а/єш, недок., ви/лучити, чу, чиш, док., перех. 1) Вибирати, видаляти що небудь звідкись, зі складу чогось і т. ін. || Забирати що небудь у когось, конфіскувати. || Виводити з числа членів якоїсь організації, колективу і т. ін. || Викидати,… … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике